Брат
Зачекаймо, брате, є, що тобi казати,
Я тоби не батько, не мати,
Я не той, не той,
Хто буде тебе навчати.
Вiд зайво? ваги до рiвноваги,
Нiбито тобi бракуэ уваги.
Не витрачай себе
На даремнi розваги.
Живемо, мов без тями,
Наче безколiрнi плями,
Криємось чужими ролями,
Like I’m in the army now –
Зайваго я не мовляв.
Нiколи. Ходить поколiння по колу,
На колiнах благаючи в бога кока-колу,
Почуваючи себе якось кволо.
Тягне додолу вiд трамадолу.
Для тебе це стеля,
А комусь – пiдлога,
Не дивись на мене спiдлоба,
Ти чуєшь мене?
Я кажу тобi «Мадлоба!»
Хiба хто казав менi,
Що ми будемо, де ми є,
Нам буде чудово,
Вже неважливо, хто виграє.
Не усе одразу,
Дивишься, мов маєш образу,
Але я тебе не бачив нi разу.
Маю повторити цю фразу:
Я тебе не бачив нi разу,
А ми з тобою вже раптом «на ти»!
Досить спати, вже я знаю,
Куди іти.
Розумiй, що взятии, а що вiддати,
Вiдчувай, що є зараз,
Вмiй чекати!
Не усе одразу, браза,
Поступово.
Iншого не треба,
Нам не надо другого.
Нам не надо другого.
Хiба хто казав менi,
Що ми будемо, де ми є,
Нам буде чудово,
Вже неважливо, хто виграє.