Дівчина

Вона трохи старша за мене, трохи багатша, цікавіша і сильніша.
І як єдине, шо сильніше за найсильнішого чоловіка, вона трапилась і зі мною - чарівна дівчина.

Вона засинає пізніше і в трошки інших світах,
вона шукає того,
з ким їй буде ліпше, але,
як завжди,
з накращими збігами, що трапляються в житті -
вони не про нас.

Їй сумно і важко, переодично- самотньо
і час від часу вона згадує людей і місця,
з якогось такого далекого, такого інакшого її життя.

І переодично, коли ми поряд і я шукаю слова,
вона розповідає мені про увесь свій біль,
розповідає, не відкриваючи вуста.

На неї дивиться кожен і вона обирає найкращіх.
Іноді, відверто кажучи, мені це дається важко.
Але як з усіма близькими людьми, яких ми знаємо,
серед них ніколи нема найкращих,
вони душі в ледве живому стані…

Але, хіба ж не їх ми шукаємо?