Бачила квіти

Не лишу слідів за собою,
Хай я загублюсь, не шукатимеш ти.
Я наздожену тебе, хочеш?
Я пишу на дзеркалі "привіт".

Твої всі сектери, записані на флешку,
Я збережу до останього дня.
Коли він буде, чесно, я не знаю, решту
Мого жалюгідного життя

Будуть дощі, та земля, що не квітне
Сухою залишиться, не оживе.
Я бачила квіти, яскраві і дивні
Лиш раз, та де саме забула уже.

Небо, небо, відлуння уже не чути,
Тільки чорная земля.
Так не має, просто не може бути,
Там де ти, там де я.

Там, де я (там, де ти)
Там, де я (там, де ти)
Там, де я
Там, де я

Танго на могилі горя,
Свято в день коли помре зло.
Я наздожену тебе, хочеш?
Я пишу на дзеркалі "коли помре хуйло..." (вся країна цікавиться)

А я не збираюсь взагалі відступати,
Хто видумав, мовби уже наствав час?
В мене багато залишилось планів,
Що я не закінчила й не почала.

Іноді навіть вона обіймає,
Іноді навіть добріше вона.
Мова про долю, що допомагає
Але, курва, ця доля іноді зла.

Хтось хоче смерті моєї? Що ж, нумо,
Дайте убогим хоча б один шанс.
Давно зачекалися їх мідні труби,
Мої нешановні, ганьба — це про вас.

Будуть дощі, і під ними розквітне
Все, що зможе, те оживе.
Я бачила квіти, яскраві і дивні
Лиш раз, саме тут, я згадала тепер.

Небо, небо, відлуння уже не чути,
Тільки чорная земля.
Так не має, просто не може бути,
Там де ти, там де я.

Там, де я
Там, де я
Там, де я
Там, де я