Білі вогні
Viktor Rovinsky
Мовою снів ти мені, нарешті, все розповів
Але все вже прийшло, що було те було
Вже не повернеш
Ти зрозумів, що минуле зберегти не зумів
І у світлі вогнів заблукати хотів
В океані слів
Приспів:
Десь на землі білі вогні
Падають тіні десь на стіні
Але чомусь білі вогні
Світять та лиш мені
Білі вогні, ночі і дні
Крила мої слова і пісні
Тихо звучать, ніжно звучать
Десь в нічній далині
Тінь галерей, що майнула від дверей до дверей
Аж за обрій, мов птах, на нестримних вітрах
Тихо відлетить
В сотнях картин я знайду тобі портрет свій один
Подарую тобі твір загублених днів
В океані слів
Приспів (2)