Натовп
Сірий натовп, похмурий натовп,
І не очі, а темна муть!
Хтось зігнувся – камінь підняти,
Хтось зірвався – мене штовхнуть.
Сад квітучий - пустеля сьогодні
Коханим усім - забуття.
І лишається крок у безодню -
І тремтиш, як мале дитя.
Бог вчорашній загинув.
Інший чекає
Новий вівтар.
То не наша провина –
То звичайний людський тягар.
Сірий натовп, похмурий натовп,
І не очі, а темна муть!
Хтось зігнувся – камінь підняти,
Хтось зірвався – мене штовхнуть.
Сподіватись - важка робота,
Що приводить у нікуди.
І життя - вокзал спекотний,
Де забули про поїзди.
Сірий натовп, похмурий натовп,
І не очі, а темна муть!
Хтось зігнувся – камінь підняти,
Хтось зірвався – мене штовхнуть.