Амнезія

Всередині страх, ні це незвичне
Це страх, що твій образ згаса
І одержимість моя не циклічна
Якби я не допомагав
І ти зникнеш із памʼяті просто
Як на сонці зникає роса
І ніби вода через просо -
В моїх очах зникає краса

Всередині мене тліє останній
Маленький шматочок надії
Стираються дані
А я досі хапаюся за уцілілі
Корозія памʼяті й мозку все важче
Відтворити події
Ці спогади так бездоганні
Однак сумнівні

Лячно, що в снах ти інакша
Сьогоднішня, це не вчорашня
Одержимості хватка з кожним днем
Стає все слабша
Лячно, така вже розплата
Деградація, памʼяті втрата
Я напишу листа проте
Без адресата

Хто я без тебе, хіба я творець?
Без гільзи нащо картеч?
Ти і тягар і винагорода моїх шиї і плеч
Я не взірець
Все що тримало, я звів нанівець
Якщо забуду тебе, то впізнаю
По серцю де кожен рубець

Конфабуляції страх
У памʼяті лиш самота
Ніякої тебе тільки заманлива пустота
Все не насправді
Штучні події, фантоми і вигадані міста
Все не насправді, вуста й не промовляли ніколи твоє імʼя

І ти не пророцтво, не доля
Навіть не другорядний герой
В мережевах памʼяті тобі вже не раді
Там ти навіки ізгой
Дані стираються, все забувається, я втрачаю контроль
В обіймах зі мною
Все нагадай та мене заспокой