Вода

Світло вмикається, все починається, нами розкуплені ролі.
Той посміхається, та прогинається, нерви шалені і голі.

Світло вмикається, шоу починається, сонце прожектором в очі.
Гра залишається, життям називається, грає, хто хоче й не хоче.

І несе вода,
І назад нема дороги.
Зупинити б її ненадовго.
Нас несе вода,
Нам назад нема дороги.
Зупинити б її ненадовго.
Повернути час назад, назад.

Далі змінили тон, в ефірі солодкий сон і на ніч ми гасимо рампи.
Костюми знімаємо, маски скидаємо, покірно чекаєм до ранку.

Приходить наступний день, сто тисяч нових ролей малює нам наша уява.
Сьогодні ти злий король, а завтра ласкавий фей – для когось банальна справа.

Програш

Антитіла